Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ввічнювати(ся) — див. уві/чнювати(ся) … Український тлумачний словник
ввічнювати(ся) — див. уві/чнювати(ся) … Український тлумачний словник
ввічнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
увічнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
увічнювати — нюю, нюєш, (увічняти, вічням), Пр. Робити пам ятним на віки, робити вічним, непохитним, зберегти для нащадків … Словник лемківскої говірки
увічнювання — (вві/чнювання), я, с. Дія за знач. увічнювати (вві/чнювати) … Український тлумачний словник
віковічнити — ню, ниш, недок., перех., діал. Увічнювати … Український тлумачний словник
увіковічувати — ую, уєш, недок., увікові/чити, чу, чиш, док., перех. Те саме, що увічнювати … Український тлумачний словник
увічнити — див. увічнювати … Український тлумачний словник
колона — (фр. < лат. стовп) Кругла або багатокутна у перетині підпора, звичайно складається з увінчаного капітеллю фусту (стовбура), що може спиратися на базу. Являючись компонентом стояково балкової конструктивної системи, К. вживалися в архітектурі… … Архітектура і монументальне мистецтво
